я віддаю, ба більше - залишаю
всі виховані вірою кліше
й надією. тепер горнятко чаю
дарує знов той невимóвний щем,
той невблаганний жар - як від пожежі,
коли тремтять в чиїхсь руках світи,
коли ти хочеш, можеш, і, авжеж,
ти маєш право й волю, щоб дійти.
я віддаю, ба більш - не буду брати
чужих акордів, місій, кольорів,
я не боюся нáсухо програти -
бо не пропащий той, хто не згорів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2021
автор: re_vanta