Дивлюсь ток-шоу.
Розмови безкінечні
сіються в ефір.
Розтерзану Вкраїну
чи хтось збере докупи?
.
Струшаю роси,
йдучи назустріч сонцю.
Жайвір угорі
невидимий співає
прославу Богу й літу.
.
Незнаний досі
Світ в інтернеті бачу.
Бог – Творець краси.
Нема меж здивуванню
Казковим цим видінням.
.
Дивлюся в очі,
А ти відводиш погляд,
Червоніючи.
Напевно надто сміло
Стривожив юне серце.
.
Хай буде гречка,
Аби лиш не сперечка:
Каже так народ.
Впертим бараном не будь –
гаси вогонь конфлікту.
.
Нерівний почерк
На лежачи вдається.
Світло нічничка.
За тим, що рука пише,
Тінь олівця мандрує.
.
І не збираюсь
Сьогодні в сон майнути.
Муза моя – тут.
Тож чи її зневажу,
Проспавши ніч до ранку?
.
Прислухаюся
До різнобою крапель,
Що з даху падуть.
Капіж це солідарний
З моїм безсонням нині.
.
_– Цікаво: доки
Не спатиму я нині?
– Доки вірші йдуть.
Допоки Муза поряд,
Хай ніч у сон не манить.
.
Мої проблеми
Нікого не цікавлять.
Та це – не біда.
Час творчості найвищий
Життя земного ступінь.
.
Погоджуюсь
Із думкою про творчість.
Це ж бо – сенс життя.
Слід на землі лишаєш
Прийдешнім поколінням
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900651
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2021
автор: Едельвейс137