Теракт, а не випадковість!
Минув вже рік, як восьмого січня 2020 року український пасажирський літак був збитий ракетою, випущеною з ракетного комплексу російського виробництва «Тор», невдовзі після вильоту з аеропорту «Імама Хомейні», що біля Тегерану. Хто хоч трохи розуміє яким чином організоване авіаційне сполучення і як воно чітко регламентоване та як працюють засоби протиповітряної оборони, ніколи не повірить у випадковість цього збиття.
Цивільні повітряні судна літають по строго визначених, так званих, повітряних коридорах із чітко заданими параметрами висоти. Аеродром «Імама Хомейні» розташований на південний захід від столиці Ірану. Літак, який злетів, рухався в повітряному коридорі, віддаляючись від Тегерану в північно-західному напрямку з набором висоти і на момент влучання ракети досяг 2400 метрів. Довжина літака Boeing-737 становить 40 метрів, а розмах крил 34 метри. Тож сплутати такий об’єкт з крилатою ракетою, яка в діаметрі всього 40 сантиметрів та довжиною 4-ри метри і летить на відстані всього кількох метрів від землі, огинаючи рельєф місцевості, ніяк не можливо!
Тому твердження іранських військових, що вони збили пасажирський літак, сприйнявши його за ворожий об’єкт, не витримує ніякої критики. Я переконаний, що вони знали і бачили, що збивають цивільний літак. Адже порядок роботи комплексу такий, що передбачає ідентифікацію цілі. Вона здійснюється через локатор, який дає повну картинку того, що діється в повітряному просторі буквально за пару секунд, визначаючи небезпечність об’єкту , швидкість і висоту. Ці всі дані виводяться на монітор оператора і він чітко розуміє характер цілі. Тим більше , що по тому маршруту, тобто повітряному коридору, за добу пролітало кілька десятків таких об’єктів. А оскільки відстань до літак становила 6-7 кілометрів, то військові могли і повинні були, по процедурі, за допомогою наявного на бойовій машині телевізійно-оптичного візира, який дозволяє вести оптичне спостереження з захватом цілі, навіть візуально спостерігати за бортовими аеронавігаційними вогнями лайнера весь політ з самого початку. Тому про випадковість не може бути і мови. Літак було збито по команді. Хто її віддав і в угоду кому це зроблено, можна тільки здогадуватись.
Але чому вночі 8-го січня 2020 р. о 6-14 за тегеранським часом був збитий саме цей український літак, а не ті, що злітали перед ним, це вже справді питання. Щоб це зрозуміти, то потрібно згадати події, пов’язані з Зеленським, коли він несподівано щез з відпочинку в Буковелі і в повній таємниці несподівано вигулькнув 5 січня в далекому Омані. Інформація про це того ж дня з’явилася на російськомовному порталі «Страна.ua»
Журналісти програми «Схеми» проаналізували візит Зеленського до Оману і з’ясували, що очільник держави таємно зустрічався там з Головою Ради Безпеки Московії Миколою Патрушевим, який прибув в Оман 8-го січня біля 1-ї ночі. Це все і досі покрито таємницею і виглядає дуже підозріло, що дало підстави журналістам говорити про можливу зраду національних інтересів. Ввечері 8-го січня Зеленський, цим же літаком, яким прилетів в Оман Патрушев, вилетів до Киева і прибув в аеропорт «Жуляни» о 2-37 ночі 9-го січня. Тобто Президент прилетів до Києва майже через добу після збиття літака в Ірані – хоча його речниця анонсувала термінове повернення ще зранку 8 січня.
Як пройшла зустріч, про що домовлялися, ми дізнаємося ще не скоро. Як і те чому було збито літак. Чи мало це на меті продемонструвати силу і можливості та вседозволеність, чи було це актом залякування, або як полюбляють говорити московіти «принуждением к миру», або до певних дій чи поступок, колись це відкриється.
Але те, що Зеленський відчуває свою причетність до збиття літака і загибелі пасажирів та членів екіпажу, це очевидно. Чим ще можна пояснити його Указ про присвоєння всім трьом пілотам та шести бортпровідникам звання Героя України посмертно. Шкода людей! Але який героїчний подвиг вони зробили, за що їм присвоїли це звання? По правді, дехто з них навіть зрозуміти не встиг, що сталося?
За такою ж схемою можна присвоїти звання Героя всім 26-ти пілотам та курсантам збройних сил України, які загинули в авіакатастрофі під Чугуєвом. Вони хоч були військовими і давали присягу на захист України. А вже сержант Ярослав Журавель, який стік кров’ю і так і не дочекався допомоги від Головнокомандуючого, на цю нагороду справді заслуговує.
Такі дії не тільки знецінюють статус цієї найвищої державної нагороди, але і ставлять під сумнів адекватність дій самого очільника та його Офісу. Якщо ж на меті було дискредитувати нагороду, то можна вважати, що цілі досягнуто. Але це посмертне присвоєння Героїв України екіпажу збитого пасажирського літака ще вибудовує зв’язок між подіями річної давності і вкотре доказує, що це був теракт, а не випадковість. І яка роль Московії в цьому теракті, чому Іран пішов на це і як це пов’язане з Президентом Зеленським, колись буде таки розкрито. Дай Боже щоб тільки швидше! Бо надто дорого Україні обходиться його президентство ці незаплановані візити та таємничі перемовини.
08. 01. 2021р. м. Вінниця
А ось поочали появлятись свідчення того, що літак був збитий не випадково. На аудіозапису міністр закордонних справ Ірану обговорює можливість участі двох або трьох "шпигунів". Як повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на CBC News, уряд і органи безпеки Канади вивчають аудіозапис, на якому людина, розпізнана джерелами як міністр закордонних справ Ірану, обговорює можливість того, що знищення рейсу PS752 було навмисним актом.Джерело: https://censor.net/ua/n3247063 Джерело: https://censor.net/ua/n3247063
https://censor.net/ru/news/3247063/sekretnaya_zapis_iz_irana_ukazyvaet_chto_popadanie_rakety_v_samolet_mau_moglo_byt_prednamerennym_smi
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900594
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2021
автор: Мирослав Вересюк