СНІЖИНКА ВПАЛА НА ЛИЦЕ…

Сніжинка  впала  на  лице,
розтанула...  лише  краплина.
Замилувавсь  я.  Не  сльоза,
зими  дарована  перлина.

Прозора  й  чиста,  на  твоїй
щоці,  немов  бажання  світле.
Хай  будуть  краплі  лиш  такі,
від  них  земля  вся  наша  квітне.

Від  крапель  тих  цвіте  наш  гай,  
суниці  зріють  у  лісочку.
Плодами  зарясніє  сад,
наллються  зерна  в  колосочку.

Сніжинка  впала  на  щоку...
це  теплої  зими  дарунок.
Як  п'є  земля  рясні  дощі,
її  зіп'є  мій  поцілунок.

Щоб  зими  сніжними  були,
квітучі  весни  й  тепле  літо,
нам  треба  вчитись  все  любить,
що  є  дарунком  в  цьому  світі.

Сніжинка  впала  на  лице,
розтанула...  лише  краплина.
Замилувавсь  я.  Не  сльоза,
зими  дарована  перлина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900591
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2021
автор: Надія Башинська