Не маю я ані високих звань,
Ані престижних нагород чи слави,
Але закохана у рими і слова,
Впиваюсь чарами Чернігова й Полтави!
Несу, мов стяг, невипиту любов,
Осяяну молитвою святою.
Їй оберегом – Україна й Бог.
Я ж залишаюсь жінкою простою.
Босоніж йду стежиною життя
Під супровід і вибухів, і ліри,
Не розгубивши в часі каяття,
Плекаючи в собі надію й віру.
Іду навстріч і бурям, і вітрам,
Котрі пошле мені лукава доля.
Та груди мої гордість розпира
За свій народ, що бореться за волю.
3.01.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900363
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2021
автор: Ганна Верес