Ну не зима, а наче осінь

Дощ  лив,  всю  нічку  –  без  зупинки,
Виблискують,  в    смутку      ялинки,
Бринять,  на  голочках  краплинки,
Стікають  кожної    хвилинки.

Вітерець…Ні  звідки  завітав,
Зимі  оду,  душевну  співав,
Чом  посварилася  з    морозом,
 Хай    засніжило  б  добре  згодом.

Не  квітнуть  зорі.  У  полоні,
Мов  провалились,  у  безодні,
Не  зазиває    і  ніч  в  гості,
Ну  не  зима,  а  наче  осінь.

Дрімають  дерева  і  кущі,
Про  зиму  не  пишуться  вірші,
Хоч  і    Новий  рік  зустріли  всі,
Не  в  сніжинках  земля,  а    в  росі.

Давненько  спить..  зима  фліртує
А    я  ж  чекаю  залютує,
Морозець,  розмалює    шибку,
І    ялинки,  одягнуть  шубки,
Завіта  віхола  крадькома,
Тоді  відчую,  що    це  зима.

                     04.01.2021р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900233
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2021
автор: Ніна Незламна