Поки життя - доти надія.
Говорять, що жодна велика буря,
не буває тривалою,
а я не згодна - кажу, що буває,
на собі, на жаль, відчуваю.
Тішимось, колись і наш день прийде,
заживемо краще,
а скрізь, одні напасті та нещастя.
З віком все розуміємо з пів-слова,
тому й серце щемить,
як життєва основа.
Говорити легше,
важче - додержати слова.
Хто шелесту боїться,
той у ліс не ходить.
Життя ж тоді, як намисто,
коли Ви з одного тіста.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900111
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2021
автор: Svitlana_Belyakova