Вечірнє


І  знову  січень    вечір  розгорнув,
Укрив  пів  світу  сірим  видноколом.
Не  йди  у  спогад!  Ти  давно  минув!  
Не  підкрадайся  щастям  попід  болем.

На  все  у  світі  є  своя  пора  -  
На  кожне  сонце  зійде  повний  місяць..
І  не  кажи,  що  я  в  тебе  була,
Не  стукай  в  шибку,  не  тривож,  не  смійся.

Який  цей  вечір  довгий  та  гіркий!
І  ти  примарно  світишся  з  темно́ти,
А  за  вікном  гойдаються  гілки,
І  десь  за  ними  ти  сидиш  навпроти..



Фото  моє,  якось  раніше)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900058
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2021
автор: Олена Жежук