Сиджу собі на стільчику і дивлюсь у вікно.
Помішую чаю ложкою, на кінчику якої мед.
Відчиняю вікно і вслухаюсь у голоси.
Десь там поїзд біжить, там машина, автобус, трамвай,
і не тільки.
Скільки звуків міста, його шум також відчутний.
І мед у чаю – так само відчутний.
Як і час, що біжить швидше за всіх.
Сиджу собі на стільчику і дивлюсь на життя?
Помішую його ложкою, на кінчику якої мед.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899785
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2020
автор: yarikchurch