Замовкнемо і забудемо

Не  треба  кричати,  коли  і  так  навколо  тиша,
Не  треба  думати  про  ті  дні,  яких  вже  нема.

Відпускати  усе  що  було  і  буде,  як  пісок  крізь  пальці.
І  мовчати,  навіть  тоді,  коли  кричить  душа.
Згасне  світло  на  вулиці,  де  не  було  ліхтарів.
Чи  засвітяться  іскрами  надії,  які  ще  живуть?
Ми  боролися  з  вічністю,  плакали  голосно,  але  тихо.
Ми  боролися  марно,  стікали  річками  крові,  але  не  боліло.

Замовкнемо  і  забудемо,  вже  і  так  суне  кінець.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899654
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2020
автор: yarikchurch