Покинута, засмучена, одна.
Лиш біль завмер в розширених зіницях.
Сіро кругом,розкидані слова.
Це наяву? На жаль, мені не сниться.
В долі моїй, я знаю, ти був гість.
В ілюзіях сама себе спалила.
Знов пізне каяття диктує злість.
В життєвих протягах я душу отруїла...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899609
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2020
автор: STRANIERA(Кошіль Надія)