І Янгол втомився - підкошені крила,
На свято копають Герою могилу,
Як страшно так жити у горі й пітьмі,
Життям відплатити покуту війні.
І ненька зав"язує чорну хустину,
Вмиває сльозами страшну домовину,
У кого спитати, хто їй відповість,:
Не змінять це горе, ні сльози, ні злість.
Життя розділилось на "до" і на "після",
За мить обірвалось життя наче пісня.
І Янголи плачуть і небо в сльозах,,
Хтось скаже, що кожному Бог дає шлях,
Яка мамі радість - щасливі сини,
Хай Бог всіх синів захистить від війни.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2020
автор: синяк