Ракова безвихідь

О.  Бєляєву  присвячую

Звикаєш  до  клешнів  потроху,
Терпиш,  хоч  не  сила  терпіти,
Дожити  до  нового  року!
(Хоч  буде  нестерпно  боліти)...
Ти  сильний  -  не  тілом,  та  духом,
Жартуєш,  як  кажуть,  крізь  сльози,
Вже  звик  не  поводити  вухом,  
Не  слухаєш  рака  погрози.
Ти  сильний  -  ніхто  не  почує
Принизливих  скиглень  панічних,
Хоч  тіло  навік  заночує,
Та  образ  твій  житиме  вічно...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899346
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2020
автор: РОМАН СОБОЛЄВ (В СТРИГУН)