Думку свою
Залиши на папері.
Краще на камені -
Будуть читати,
Наче клинопис
Древніх шумерів!
Ти здивував
Грандіозністю твору
Вік технології,
Дивом лишиться
Для всіх і твоя
Заповзятливість.
Розум застиг.
Як багато утрати!
Хто б міг подумати:
Їхні таблиці
Нанаілюзій
Недосконалі!
Збилися з ніг
Археологи вчені
І недоучені:
Ти – Хамурапі?
Ти - Зевс? Ти Христос?
Може, Прибулець?
Візьмеш граніт,
Візьмеш кремнію плати –
Нащо вигадувать?
Що під руками?
Дейтерій? Уран
З ізотопами?
Предки були
Недосяжні вершини,
Що Богу подібні.
Ти мимоволі
Загадкою був
І залишишся.
26.12.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899251
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2020
автор: RedkaSM