*** «ВОНИ ГОВОРИЛИ ВСЮ НІЧ ДО СВІТАНКУ» ***

Статті / Література

***  «ВОНИ  ГОВОРИЛИ  ВСЮ  НІЧ  ДО  СВІТАНКУ»  ***



***********

Вони  говорили  всю  ніч  до  світанку

Під  шепіт  дощу, 

За  пляшкою  старого  уже  вина.

Він  пирхав  недбало: 

-  Навіщо  тобі  це?

-  Любові  не  накажеш,  -  зітхала  вона.

Він  злився: 

-  Чи  не  соромно  закохуватися  в 

Твої-то  роки?

Якa  ти  безрозсудна  і  безглузда!

-  Усі  віки  цьому  почуттю  покірні..,--

Шепотіла  вона,  --

До  того  ж,  мій  друже,  я  завжди  молода.

Він  не  відставав: 

-  Що  подумають  люди? 

Друзі..,  товариші  по  службі..,

Як  взнають  --  відступляться  всі?

-  Але,  якщо  коханого  поруч  не  буде,

Навіщо  все  інше,  мій  дружe,  тоді?

-  Любов  швидкоплинна  i... 

Що  буде  далі.?.

Cвою  слабкість,  клянучи  --  не  станеш  шкодувати?..

Вона  посміхнулася: 

-  Все  в  світі  не  вічно,

Але  життя  без  любові  –  це  смерть  для  мене.,.

Яку  не  пізнати...

Задумався  глибоко  він: 

-  Xоч  разочок  моєї  послухай  поради.

-  Ти  ж  мені  не  порадник,  --  жартувала  серйозно  вона.

Так  Розум  намагався  виховувати  свою  незбагненну  Душу  --

Під  шепіт  дощу, 

За  пляшкою  старого  уже  вина…
---------------------------------------------
21.11.2019;   Paris   (B.C)
===========================

https://uamodna.com/articles/-ilaquo-vony-govoryly-vsyu-nich-do-svitankuiraquo/

===========================

22  листопада  2019

Autor  :  Катинський  Орест

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899097
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2020
автор: Катинський Орест