Ти заглянеш тихенько в вікно,
На столі охолонувша кава,
Стільки років, коханий, пройшло,
А вона, ніби завжди чекала
І серветка тендітна, мов квіт,
Білосніжна, неаче хустина,
Із тих пір вже пройшло стільки літ
Та радію, немовби дитина
А на блюдці смачненький бисквіт
Солодить ароматом ванілі,
Ніби шле із дитинства привіт
І шедевр - твої руки умілі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898865
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик