Є У ГРУДНІ СІМ ПОГОД…

                                                 Сумний  у  нас  грудень
                                                 І  в  свята,  і  в  будень.
                                                 Буває  нам  здається,
                                                 Що  й  сонце  з  нас  сміється.
                                                 А  буває  такий  год,
                                                 Що  на  день,  аж  сім  погод:
                                                 То  морозить,  то  дощить,
                                                 А  то  сніг  густий  летить.
                                                 То  дме  вітер,  аж  пищить,
                                                 А  то  й  буря  закричить.
                                                 Бува  й  сонечко  ясне,
                                                 День  той  зиму  осяйне,
                                                 Іній,  слякоть  і  негода,
                                                 В  зиму  різна  є  погода.
                                                 Надівай  частіш  кожуха
                                                 І  ховай  під  шапку  вуха.
                                                 Не  марнуй  даремно  час,
                                                 Тоді  й  буде  все  гаразд.
                                                 А  щоб  голоду  не  знать,
                                                 Треба  влітку  не  дрімать,
                                                 Бо  що  літом  припасеш,
                                                 Те  зимою  і  пожнеш.
                                                 Літом  сил  не  пошкодуєш,
                                                 То  й  зимою  не  сумуєш:
                                                 Є  що  їсти,  є  що  пити,
                                                 Веселіше  в  світі  жити!
                                                 Не  страшні  і  сім  погод,
                                                 Якщо  є  що  класти  в  рот.
                                                 Як  дровець  ще  запасешся,
                                                 Той  зимою  усміхнешся.
                                                 Якщо  часу  не  марнуєш,-
                                                 Літом  й  восени  працюєш,
                                                 Не  злякаєшся  зими,
                                                 І  житимеш  між  людьми!!!
                                                 Є  у  нас  й  нині  курйози,
                                                 (  не  дощі,  і  не  морози)...
                                                 А  злий  вірус  і  війна,
                                                 Та  ще  й  влади    кутєрма...
                                                 Є  у  грудні  сім  погод,
                                                 Про  це  знає  весь  народ,
                                                 До  кінця  він  добігає,
                                                 Новий  рік  нам  відкриває!..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2020
автор: геометрія