supernaut

просто  простягнувши  руку,  я  торкнуся  неба.
я  вхопив  би  й  теє  сонце,  та  воно  –  гаряче.
полетів  би,  мов  орел,  та  мені  не  треба,
й  моя  дівчина  за  мною,  мабуть,  не  заплаче.

я  зійду  на  всі  вершини  і  на  кожну  гору,
щоб  поглянути  на  все  це  з  різних  точок  зору.
зорі  мають  таємниці,  місяць  –  срібну  ложку,
–  от  він  тії  таємниці  й  сьорбає  потрошку.

я  успішно  перетнув  океан  скорботи.
я  бував  у  тій  країні,  де  веселка  воду  п'є.
там  існують  субтропічні  чарівні  істоти,
там  я  вивчив  магію  вуду  всю,  як  є.

я  вже  бачив  кінець  світу  тисячу  разів.
я  не  знаю,  що  я  знаю,  а  чого  не  знаю.
на  яке  я  запитання  ще  не  відповів?
ось  одне,  що  я,  можливо,  в  тебе  запитаю.

а  релігії  –  всі  разом  і  окрема  кожна  –
то  любов  мого  життя,  пристрасть  назавжди.
люди,  вірте  у  богів,  але  вам  не  можна
колупатися  у  носі  й  бігати  туди  й  сюди

supernaut,  black  sabbath

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898702
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2020
автор: frank