Так цікаво, чувак,
Іде дощ за вікном
І нікого нема,
Лиш калюжі кругом.
Я питаю себе:
«Чому я не біжу?»
Дощ гукає мене,
Стука в шибу мою.
Ми дружили колись,
Будували човни,
Запускали у хвилі,
Де тепер всі вони?
Так ціково, чувак,
Бути мокрим наскрізь.
Якби можна ось так,
Бачить підлість і злість.
Бігав я із дощем
І кричав: «Стережись!»
По калюжам скакав,
Як малий терорист.
Так цікаво чувак,
Де поділося все?
Чому я не біжу,
Як гукаєш мене?
Чому дружба пішла,
Як на дно кораблі?
«Іди дощику» — я
Не кричу у дворі.
Так цікаво, чувак,
Скільки друзів пішло
Із дитинства мого,
Із дитинства твого.
Так цікаво, чувак…
Олександр Кармишев
15.12.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898566
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2020
автор: Oleksandr Karmyshev