Моя сестричка – це дарунок Бога,
Наше минуле й сьогодення те що є,
Життя нелегке й непроста бува дорога.
Сестричка ж завжди оптимізму додає…
Запам’яталася маленька, хоч і старша,
Тендітна, ніжна…стрічки з русої коси,
Голубоока та що «Мiдної гори хазяйка»,
Коли на карнавал тоді до школи йшли…
Сестричка – це й мій шлях в минуле,
Підтримка щира та розрада у житті,
Бо разом з нею ми нічого не забули,
Жили чим і якими ми були тоді малі…
Ми розійшлися по житті з роками,
У кожної свій дім й буденний шлях.
Дитинство наше залишилось з нами,
У спогадах, та у молитві на устах…
Сестричка – це моє дитинство,
Юначі роки спільні та стежки,
Дівочі сварки, іноді й лінивство,
Але усе зуміли разом ми пройти…
Ми зовсім різні, та такі подібні,
Бо в кожної один родинний код,
Тому що ми єдині справді рідні,
Життя який би не зробило поворот…
Сестричка – мої спогади дитячі,
Коли була й одна цукерка, а на двох,
Велосипеди, чи, часом єдиний м’ячик,
Наш спільний борщ, капуста і горох…
Та наша гойдалка, що поміж ясенами,
Котра на вулиці тоді збирала все село,
На жаль, для тата не родились ми синами,
Але його бешкетницями були все одно…
Сестричка – це шовковиця й черемха,
Ті наші верби що над річкою сплелись,
Як ми малі в них часто хованки робили,
Та ніби птахи піднімались тут і ввись…
Зима, санчата наші, лижі, що з лижнею,
Ті кучугури, крізь які до школи йшли…
Свята Вечеря, готували що разом з сім’єю
Кутя, ялинка наша спільна і колядники…
Сестричка – це , мабуть, частинка мами,
Така лише молодша, майже, копія її,
Хоча самі давно вже мамами ми стали,
Та в кожної окремі різні звички для сім’ї…
У Свята знову я дитинство нагадаю,
Роки рахую, що пройшли, чи ще пройдем…
А від сестрички рідної, ріднішої не маю,
Тому разом постійно, хоч і по різну живем…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
17.12.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898433
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2020
автор: Lilafea