Потрібне лиш світло звідти…
А життя побивають
Б’ють себе й розсипають
В цьому світі пропажа свідків
Тут скучають страшно
Люди скучають!!
Боже, для чого стола
Мені накриваєш?
Взнати — смерть і
Життя в недаремність —
Хто художній? Чому
розсипає?
Бо й тверезість мов куля
недремна…
В смерть лицятись й без
Світла звідти?
М’яко стелять і вже повкладають…
Я прийшов: з ХХІ-го віку — усе закрити,
й односутність — правду Христа одкрити!..
Розпочиналось — щоб вслід.
Я — вслід Миколаю!
19.12.2008,
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898360
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович