Зустрілися в минулому столітті,
Несли обоє зранені роки…
Пізнали спільне щастя в тепло-літі.
Бували і моменти навпаки,
Як хухала зима на ніжні віти.
Вже так укупі тих чимало літ,
Торована дорога у довірі.
Лишилось світло і лишився слід
Буття минулого у правді й вірі.
Для душ ранимих – зоряний політ.
Життя родинне – праця нелегка
В щоденному зростанні крил любові.
Хода тоді рівненька і пругка,
Коли у вірі, правді, добрім слові,
Коли у тобі сутність лиш така.
В життя провадить вічності рука.
16 жовтня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897786
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2020
автор: палома