Душі своєї лан засій любов’ю,
Нехай її зернятко проросте,
Дароване тобі Великим Богом.
Воістину це почуття святе.
А як додасться сили цій зернині
Й душевного цілющого тепла,
Вона розквітне, бо немає нині
Ще кращих ліків для твого крила,
Щоб загадковий світ оцей пізнати,
Себе знайти у нім і власне «я»,
І в святості добра переконатись,
Бо лиш на нім будується сім’я.
1.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897700
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2020
автор: Ганна Верес