Кожен вибирає собі долю сам. А може це доля вибрала
нас. Важка та ноша та нести треба. І несемо її дорогою
життя. А коли так важко стає, аж до забуття і забувається
домівка і рідня, тут доля тобі нагадає . Про матір, батька, рід-
ний край не забувай! І тут вона тебе уже сама несе. І стає
раптом легко із нею. Не зраджуймо свою долю і вона винаго-
родить нас. Тож, скажемо своїй долі - так.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897517
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2020
автор: яся