Троянда Христа

Близнята  Надя  та  Христинка  з  великою  охотою  допомагають  завжди  мамі  поратись
в  саду.  Бувало  цілий  день  обсапують  виривають  шкідників  бур'янів,  а  вже  на
інший  день  відсунуть  тюль  та  дивляться  в  вікно,  милуються,  вчорашня  праця  марною  не  була.  А  сад  немов  би  усміхається  силуетами  квітів,  якщо  замріяно  з  фантазією  подивись,  червоні  півонії  немов  би  очі,  жовті  півники  немов  би  ніс,  а  ряд
червоно-рожевих  тюльпанів  неначе  рот.  А  загалом  в  садку  вже  33  сорти  квіток,  та
на  цьому  ще  дівчатка  зупинятись  не  збираються.  Вільне  місце  ще  лишилось.  Й  коли
прийшла  субота,  пішли  із  мамою  на  ярмарок  та  ще  купили  кілька  насінин  квіток.
Та  вже  коли  минали  останній  прилавок  Христинці  в  очі  кинулась  пачка  з  біленькими  невеличкими  квіточками:
 -  Гляньте!  В  нас  таких  нема!  Потягнула  дівчинка  сестру  та  маму  за  руку.  Та  привітавшись  запитала:
 -  А  як  цю  квітку  звуть?
 -  Вона  багато  із  людей  кого  цікавить.  От  тільки  не  часто  в  наших  місцевостях
зустрічається.  Це  Чемерник!  Він  зацвітає  перед  Різдвом.  Тому  ці  квіти  називають
Трояндою  Хреста!  -  зворушливо  розповідав  продавець.  -  Візьміть,  та  будете  мати
квіти  в  взимку!
 -  Гаразд  беремо!  -  розплатившись  відповіла  мама  і  прийшовши  з  ярмарку  одразу  ж
посадила  рослину  на  самому  видному  місці.
 Сад  поступово  в’янув,  літніх  квітів  сезон  закінчився.  Лишались  осінні!  Квіти
різнокольорові  що  виглядали  мов  гірлянди  на  ялинці  згасли.  Та  згодом  і  ці  почали
сохнути,  пелюстки  поопадали.  І  прийшла  зима.  Суворо  увірвалась!  Й  накрила  сад
білою  периною  й  улюблене  діло  дівчаток  припинилось  аж  до  осені!  Стоять  та
дивляться   в  вікно  й  переживають  за  оту  одну  останню  як  їй  там  під  снігом.  Та
незабаром  і  Різдво.  Згадали  слова  продавця  дівчатка.  Пішли  у  сад  та  рученятками
порозгортали  сніг.  та  тут  нічого  не  було.  Мабуть,  не  приймився  або  замерз
засмутились...  Так  і  прийшло  Різдво.  Й  дівчатка  з  усією  надією  все  ж  таки  знову
пішли  до  саду  й  почали  розгортати  сніг  легенько,  а  з  під  снігу  витягнули
біло-зеленкуваті  квіти!
 -  Ура!  Ура!  Ура!  Не  могли  стримати  радості  діти!  Й  зірвавши  кілька  квіток  пішли
у  храм  з  мамою  і  помолившись  біля  шопки  поставили  їх  й  промовили:
З  днем  Народження  Ісусик!                                            

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897433
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2020
автор: Володимир Український