В ім’я України

Не  долюбив,  не  до  кохав  ще  ти,
Не  додивився  білий  світ  в  вікні.
Ще  автомат  в  руках  тримав  у  сні,
Відходила  душа  у  засвіти.

Видих  останній  у  темінь  ночі,
Із  вуст,  з  криком  сови,  на  мить  завис.
Упав  в  саду  на  білий  падолист,
Ангел  запалив  на  небі  свічі.

І  сльоза  скотилася  повільно
Із-під  закритих  на  усе  повік.
Без  шуму  в  повітрі  лився  потік,
Душі  побратимів  стали  щільно.

Прощання...Хрест  в  рушнику...Узори...
Червоно-чорні  нитки  -  знак  війни.
Він  не  дожив  в  ім’я  України,
Щоби  ми  вільно  жили  на  землі.

06.12.20

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2020
автор: Валентина Ланевич