Миколі Руденку

В  подвір’ї  грались  хлопчаки,

Ото  донбасівські  забави,

Як  заболіли  кулаки,

Ногами  взялися  до  справи  …

Хлоп’я  валялось  на  траві,

Тож  закидали  в  ніч  камінням,

Гуло  від  болю  в  голові,

Так  хлопець  виховав  терпіння  …

Вже  скоро  юності  поріг,

Пішов  у  Берії  корнети,

Війна  спинила  цей  пробіг

І  мужність  виплела  сонети  …

Рукою  мокрою  від  сліз

Тих,  що  попали  під  багнети,

Життя  не  злазило  з  коліс,

Його  укинуто  в  поети  …

Вже  досить  справи  кулаку,

Складались  в  голові  дурниці,

І  оди  слались  вожаку,

Хоч  більшало  тих  сліз  в  криниці  …

І  диво  дивне  відбулось,

Дививсь,  як  горді  в  ніч  ступали,

Вже  не  писалось,  не  клялось,

Колишні  зорі  в  прірву  впали  …

Кричав  кудись,  ви  ж  не  праві,

Життя  насправді  прагне  світла,

Покірно  плелись  злидарі,

Лишалась  сірою  палітра  …

Думав  сховатись  між  зірок,

Між  фантастичними  світами,

Життя  підносило  урок,

Жило  красивими  думками  …

Пішов  до  тих,  що  владоможці,

Може  здавалось,  ними  є,

Не  знав,  що  справжні  переможці,

Між  тих,  хто  у  тюрмі  гниє  …

Дізнався.  Що  ж,  така  наука,

Не  кожному  її  пройти,

Тепер  на  світ  дивитись  мука,

Бунтують  пам’яті  струмки  …

Левко  додав,  мабуть,  до  слова,

Додав,  мабуть,  своє  Олесь,

Яка  чудова  тепер  мова,

Як  світиться  поет  увесь  …

Омріяна  для  всіх  свобода

Нарешті  в  двері  ввірвалась,

Такі  слабкі  ті  межиброди,

Та  Україна  відбулась  …

А  що  ж  поет?

Кричить  про  сонце,

Про  смак  душевного  тепла,

Ледь  –  ледь  видніється  віконце,

Але  фантазія  жива  …

Зринають  в  космос  зорельоти,

Людина  прагне  доброти,

І  в  тисячне,  в  десяте,  в  соте,

Ще  оживуть  його  мости  …

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2020
автор: Дружня рука