Вечір (ніби проза)

Вечір.  Теплий  вітер.
Оранжеві  ліхтарі.  І  хрущі.
Він  і  вона.  Дві  тіні  і  лагідна  тиша.
А  ти  хочеш,  щоб  у  тебе  було  саме  так?..
Просто  прогулянка.
І  запах  квітів  –  
Аромат  чистоти.
Просто  йти.
Навіть  не  дотик,
Навіть  не  погляд,
Навіть  не  уста  тут  головне.
Просто  мовчки  іти,  
Не  тримаючись  за  руки.
Ти  спитаєш:  «Навіщо  ж  тоді
Йти  удвох?»
І  я  відповім:  «Щоб  відчувати,
Що  Хтось  Поряд.
Хтось  Важливий  Поряд.
Найважливіший.
Відчувати  вібрато  вітру
І  соло  п’янких  ароматів.
Схвильовано  захопитись
Вальсом  пелюсток  на  асфальті.
Слухати  мінливе  арпеджіо
Своїх  чуттєвих  нервів.
Вдихати  ніжність.
Знати,  що  Хтось  Важливий  Поряд,
Не  торкаючись,
Не  озираючись,
Не  озиваючись…
А  ти  хочеш,  щоб  у  тебе  було  саме  так  –  
Коли  для  щастя  треба  так  мало…
Коли  зайві  слова?..»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=89725
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.08.2008
автор: Miracle