Спливає час

Помірно  так  спливає  час:  
За  ніччю  -  день,  та  й  знову  -  темінь.  
Зі  жмутком  смутку  кожен  раз,
Немов  стискає  серце  ремінь.  
 
І  як  лещата,  силоміць,
Зіжали  й  вогник  загасили,    
Та  звуки  брязкоту  із  герць
Доносять  звістку:  є  ще  сили.  

Душа  волає:  -  піднімись!-
З  кута  глухого  вийти  зможеш.  
Не  все  ще  втрачено  –  борись!  
Ти  в  цім  двобої  переможеш!  

Шукай  стежину  ти  скоріш,
Із  лабіринту  вибирайся.
Розгубленість,  неначе  гріх,
Злим  силам  ти  не  піддавайся.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897245
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2020
автор: Ольга Калина