Я знову думками… лину в рідний край
Де небо блакитне… мене, зустрічай
З волошками полечко, рівненькі стежки
Босонога бігала все навпружки
Ясне сонце в позолоту сповива
Під промінням вся природа ожива
Павучок, плете мережки, узори
Всіх чарують, неосяжні простори
Я ниць, упаду серед пахучих трав
Послухаю, як соловейко співав
Від щастя, оброню сльозину й печаль
Розвіє, лагідний вітерець – скрипаль
У спокої душа й птахи радіють
Ці спогади мої -серденько гріють
Я поговію в глибокій тишині
За все подякую батьківській землі.
04.12.2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897241
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2020
автор: Ніна Незламна