Я знову думками…

 Я  знову  думками…    лину  в  рідний  край
Де  небо  блакитне…  мене,      зустрічай
З  волошками    полечко,  рівненькі  стежки
Босонога  бігала  все    навпружки

Ясне  сонце    в  позолоту  сповива
Під  промінням  вся  природа  ожива
Павучок,    плете  мережки,    узори
Всіх  чарують,  неосяжні  простори

Я  ниць,  упаду  серед  пахучих  трав
Послухаю,  як  соловейко  співав
Від  щастя,  оброню  сльозину  й  печаль
Розвіє,    лагідний  вітерець  –  скрипаль

У  спокої  душа  й  птахи  радіють
Ці  спогади  мої    -серденько  гріють
Я  поговію  в  глибокій  тишині
За  все  подякую  батьківській  землі.

                                                         04.12.2020р
     



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897241
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2020
автор: Ніна Незламна