Так в когось хочеться спитати,
Чи тільки в мене так буває:
Кругом є радість, люди, свято,
А слів немає, щоб писати.
Без слів душа - ніби криниця,
Де чути тільки одне ехо,
А як з порожньої напиться
І хто почує крик далекий.
Буває думаю: " Чи варто?
Кому і хто це все читає..?"
Тоді страждаю не на жарти...
Слова і рими всі зникають.
Скажіть, а вам, це все цікаво?
Гукаю серцем мов в пустелі,
Хтось скаже: "І чого пристала...?
Не спиш вночі - дивись у стелю..."
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897234
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2020
автор: синяк