Плаче баба снігова

Плаче  баба  снігова.  

Плаче  баба  снігова,
Що  дірява  голова.
Доки  бідна  задрімала,
Носа  злодії    украли.

Ніс,  що  з  моркви  їй  зробили,
Капловухі  зайці  з’їли.
Бо  голодні  залишились,
І  на  моркву  спокусились.

Зайців  баба  дуже  лає:
„У  вас  совісті  немає!”  –
Їм  погрожує  мітлою,
Каже:  „Щось  зроблю  з  собою”.

Вони  ж  моркву  оплітали,
З-за  забору  виглядали,
Й  дременули  в  ліс  щодуху,
Так,  що  красні  стали  вуха.

Повернулись  звідти  нишком
Й  ніс  зробили  бабі  з  шишки.
„Ти  пробач,  нас.”  –  кажуть–  „Друже,
Ми  голодні  були  дуже.”

Баба  снігова  скривилась,
Потім  в  люстро  подивилась…
Плакать  миттю  перестала,
Бо  іще  гарніша  стала.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897175
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2020
автор: Oxana Levina