Ще вчора було хмурим небо,
сьогодні всипали сніги.
Вже підвечір'я — тин замело,
а ми все бавимось в сніжки...
Яка то радість гратись в сніжки...
Встеляє білим пухом шлях,
немов метелики з маніжки
кружляють в свіжих кольорах.
Горять життям дитячі очі,
рум'янець гріє на щоках...
Сповились зорі в небі ночі
у білосніжних пелюшках.
А гомін лине над полями,
відлунням сіє щирий сміх...
Мороз парує над дахами,
на сірий ґанок іній зліг.
Така ти мила, Україна,
у ці морозні зимні дні.
Прислало небо свого сина ...
Стрічай — то грудень на коні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897171
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2020
автор: Олег Крушельницький