Зазвучала арфа у зимовий вечір,
Закружляв сніжинок ніжності танок.
Вже давно не чути голоси лелечі,
З коменів туманом купчиться димок.
Притрусило снігом осені мотиви,
Зорі в небі ясні засвітив Мудрець.
Нам пора зимова посилає диво,
І зібравсь картини малювать митець.
Біля тину сумно схилилась калина,
Ягоди червоні падають на сніг.
Засина в колисці маленька дитина,
Лине колискова для малеч усіх.
Мами ніжне слово, мами тепло й ласка,
Будуть зігрівати в цю зимову ніч.
Сяде місяць в човник і розкаже казку,
Сон торкнеться тихо й лагідно до віч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897148
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)