Бажалось нам іще дітьми,
Враз дорослішими стати.
Жили тоді ми днем одним,
Інший світ свій наздогнати.
Юнаки були й дівчата,
Перші спроби залицяння.
Мрії в нас були крилаті,
Найсвітліше те кохання.
Найкращі й щирі почуття,
З нами лишаться назавжди.
Вогнем бентежили серця,
Разо́м пройдуть через роки.
Усе скінчається на жаль,
Беруть завжди роки своє.
Були і радість і печаль,
Доля - шляхи життя снує.
Неможливо повернути,
Перевернувся б мабуть світ.
Несуть радість нам онуки,
В казковий наш весняний цвіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897132
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2020
автор: Валентина Ярошенко