[i]П’ята ранку… ще зимова глупа ніч,
як люблю, у абсолютній тиші,
поспішаю я до рим палких навстрі́ч –
привітаю новий день у вірші.[/i]
Срібний Місяць створить затишок мені,
і принишкнуть зорі, наче миші.
Теж складають теплі вірші в вишині,
як люблю… у абсолютній тиші…
[i]На світанку – в сріблі сніжному земля,
як люблю, у абсолютній тиші…
білий сніг казками цілу ніч встеляв –
як про це о п’ятій не напишеш?[/i]
Чисті помисли та вчинки дасть нам Бог,
кожному свою він долю пише.
так міркуємо ми з Музою удвох,
як люблю… у абсолютній тиші…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897011
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2020
автор: Білоозерянська Чайка