Розіп’ята і закута,
Мов придушена плющем.
Ніжна, рідна, призабута,
Наче вимита дощем.
Різнобарвна. Світанкова.
Багатюща… та німа.
Піднімись же, рідна мово!
Залунай в миру сповна.
Мова – пісня із дитинства,
Шум гаїв, лісів, дібров.
Колискова материнства
І найперша із основ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896998
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2020
автор: Смоляник Єлизавета