Іще ‘дна осінь відлетіла в даль,
Снігами грудень за віконцем квітне,
В цю пору й народивсь Сковорода –
Мислитель славний України й світу.
Поет-байкар, філософ, мандрівник –
Таким його запам’ятало людство,
Здолавши паралелі новизни,
Він виступав і проти словоблудства.
Сковорода – просвітник-гуманіст,
Добро найбільш він цінував в людині,
Через роки ці якості проніс,
Хоч душу мав таку, як у дитини.
«Так, світ ловив мене, та не впіймав,» –
Заявить він святителям із Лаври.
Талантами своїми усіма,
Відповідав званню він бакалавра.
Краса, гармонія в природі й між людьми –
Така його була усім наука:
Не може літо буть серед зими,
Своє лиш місце всім на цій Землі,
Людина – для життя, а не для муки!
2.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896975
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2020
автор: Ганна Верес