Так, я звичайно люблю осінь,
Я тої осені боржник,
Люблю її барвисті коси,
Якось до кіс тих серцем звик ...
А тут зима ... її не люблю,
Це наче жінка без тепла,
Її кохаю і голублю,
Але ж сердита, зовсім зла ...
І квіти їй не подаруєш,
Хіба що покладеш на сніг,
І вітру сповідь не почуєш,
Втечеш, ображений на всіх ...
А потім раптом не боїшся,
Бредеш щасливий між ялин,
Зимо, ти дуже рідко снишся,
Кілька омріяних хвилин ...
Коли ти ніжна і красива,
Коли терпляча і м'яка,
Коли уся в стрімких поривах,
Закохана у дивака ...
І обіймаєш, і цілуєш,
На кожне свято свій наряд,
Може, мої думки почуєш,
Зайдеш у мій зимовий сад ....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896965
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2020
автор: Дружня рука