ПРО ВЛАДУ БЕЗДАРІВ…

 Що  всі  ми  не  вічні,  це  знають  всі  люди,
 і,  звісно,  це  знаю  і  я...
 Та  наша  країна,  нам  матінка  рідна,
 Її  захищать  нам  пора...
                 У  більшості  з  нас  є  діти  й  онуки,
                 та  й  правнуки  в  декого  є...
                 Нелегко  живеться  усім  нам  сьогодні,
                 хоч  в  кожного,  звісно,  своє...
 Уже  дуже  довго  війна  йде  на  Сході,
 і  вірус  усіх  дістає...
 Зима  на  порозі,  нестатки  в  дорозі,
 та  небо  пока  голубе...
                 Невдало  невдалу,  обрали  ми  владу,
                 куди  ж  то  вона  нас  веде?..
                 Уже  зрозуміли,  це  влада  бездарів,
                 екзамен  вона  не  здає...
 Вже  треба  країні  шукать  порятунку,
 а  Зе  вже  "баригою"  звуть...
 Неправда  з  екранів,  від  влади,  звичайно,
 змете  соціальний  їх  бунт...
                 А  людям  як  вижить,  в  ці  скрутні  години,
                 біду  пандемія  несе?..
                 Розруха  йде  далі,  а  люди  в  печалі,
                 конвульсії  влади  і  Зе...
 І  що  далі  буде,  не  знаю  я,  люди,
 я  Богу  молюся  щодня...
 Терпіти  все  далі  і  жити  в  печалі,
 незгідні  всі  люди  і  я....
                 Робити  щось  треба  усім  нам  сьогодні,
                 відновлювать  правду  живу...
                 І  Зе  ту  команду,  як  владу  бездарів,
                 вже  гнати  в  "три  шиї"  пора...
   Допоки  непізно,  єднаймося,  люди,
   хай  віра  у  нас  ожива...
   Це  наша  держава,  це  наша  країна,
   Її  захистить  нам  пора...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896949
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2020
автор: геометрія