[i]« Дорогу осилить той,
хто іде...»[/i]
Крилата фраза
Як невпинно роки за роками
наближає вічна течія
сліз, крові і поту ручаями
у болото дельти житія.
Наче і любов не за горами,
ніби є і щастя, і сім’я,
а про те, що управляє нами,
пізнаєш у ролі ратая́.
Воля – в полі, доля – у дорозі,
по якій намічено іти
проти буревію і сльоти,
віддаючи сили перемозі,
поки є надія на порозі
і душа на фініші мети.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896946
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2020
автор: I.Teрен