< 31 ЛИСТОПАДА >

Смолянистий  холодний  морок,
Монолітне  бетонне  небо,  
Налягли  на  сирий  вівторок  
І  будинків  високі  склепи.  
                                                   *
Хаотичний  потік  прохожих,  
(Всі  вони  -  фарбовані  тіні),  
Розбрелось  по  садках  і  ЗОШах
Вередливе  нове  покоління.  
                                                   *
Хижі  очі  Землі  -  калюжі,  -  
амальгами  свинцю  і  ртуті  -
Заглядають  у  людські  душі,  
І  життя  перекинуті  суті...  
                                                   *
Сіра  осінь  (?)  грає,  (фальшиво)  ,
Монотонну  нестерпну  ноту,  
В  голові  тихо  виє,  сопливо,  
Роздратована  психоістота...  
                                                   *
Так  самотньо  і  гірко  -  до  крику  !!!  
Так  ніколи    іще  не  було,  
Плюс  ще  сонце  в  режимі  "викл",  
І,  то  сипле,  то  ллє  H2O...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896857
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2020
автор: S.V.P.