У кожного в житті свої сходинки.
Удачі відведуть нас від біди.
Щорічно прикрашатимем ялинки
І будем прямувати все туди.
А там, а там веселе сяє сонце.
Цвіте земля і в небі голубім
До нас все заглядає у віконце,
Запитує:
- У гості полетім?
У край незнаний, де човни літають,
Де сріблом міниться уся трава.
Там, де нема ні смутку, ні одчаю,
Де лиш любов відлунює жива.
Де хвоєю наповнені тумани,
Де янголи співають із гори,
Де з вітрами шугають океани,
Пісні співають сонні явори.
У кожного в житті свої сходинки,
І ними намагаємся іти....
П.с. Цю фразу мені сказала Людина, яка є прикута до інвалідного візка. Людина, яка щодня бореться за життя. Людина, яка 5 років воює із жахливою хворобою і не здається. Я бажаю їй здійснити свою мрію і піти на своїх двох отими сходами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896758
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2020
автор: Ксенія О