Вірш, від якого біль,
від якого удар,
Буря семи морів...
Вірш, від якого шрам,
Від якого-кровить...
Вірш, якими зі мной говорив,
Вони не змовкають, хоча я мовчу їх тепер...
Вірш, від якого міг, але ніхто не помер...
Вірш, як продовження творення
зла й добра,
Вірш, яким ти мене й підняв,
Коли не сказав: пора...
Коли на долонях своїх
тримав, кидав. ловив, кричав...
Вірш, від якого тепер
вже не почнеться гра...
Все тільки вірш- рік
і саме життя...
ми з тобою тепер так і не зійдемось до пуття...
Вірш, від якого храми мовчання зведуть...
Вірш, відя якого всі підуть - я лишусь...
Вірш, що тепер мені - лише колючий дріт...
нічого , кажеш, немає в мені?
А це болить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896732
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2020
автор: Мілена Христич