Бо навесні…

Прийди  у  сні  чи  наяву
В  думки  ясні,  поки  живу
І  через  лункість  гарних  мрій
Верни  ту  юність,-  світ  надій!

Де  вишні  цвіт,  сердець  двох  стук
Без  зайвих  літ,  життєвих  мук,
Пташиний  спів,  гучне  буття,
Навіть,  без  слів  всі  почуття…

Бо  навесні  щемлять  щорік
Згадки  рясні,  хоч  мудрий  вік…
Вони  живуть  ще  дотепер,
В  хмарках  пливуть,  хоч  сум  їх  стер…

Летять  у  світ,  де  водограй,
Несуть  привіт  у  юний  край,
Там  з  квіток  –  мед,-  кохання  рай,
Душевний  злет  у  гомін  зграй…
30.11.2020р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896730
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2020
автор: Єгорова Олена Михайлівна