Стука вечір дощем

Стука  вечір  у  шибку  дощем,
Невидимкою  сон  запливає.
Крає  душу  матусину  щем,
Дум  у  мозок  важких  наливає.

Думи  ті  про  людей,  про  війну
І  про  долю  тяжку  України.
Скільки  там  гіркоти-полину!
Серце  неньки  ще  більш  заболіло.

Капле  дощ  у  заплакану  ніч,
Та  спинити  ті  думи  не  може.
Мати  з  Богом  лише  віч-на-віч:
«У  біді  не  покинь  нас  ,  о  Боже!

Зупини  ту  мокшанську  орду,
Що  на  Крим  і  Донбас  зазіхнула!»
Й  під  вагою  обтяжливих  дум
Бідна  мати,  нарешті,  заснула.
17.11.2020.
Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896647
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2020
автор: Ганна Верес