Прощання з Осінню

Із  листям  багряним  у  вільнім  падінні,
Осінь  відходить  сумна  й  мовчазна…
Давно  відлетіла  з  ключем  журавлиним
Мила  її  світанкова  струна…

Сядемо  вдвох  ми  на  при́чілку  вічності,
Бесіда  -  мов  у  чарі́вному  сні…
Ділиться  щедро  мудрістю  й  ніжністю,-  
Їй  довіряю  думки  потайні…

Хай  загортає  світанок  їх  в  прядиво,
Зіткане  з  листя  й  туману  в  сльозі…
Ніччю  прикрасить  Зими  срібне  марево,-
Вранці  Весна  відшукає  в  росі...

Звабна  у  розкоші,  в  барвах,  із  гордістю,
В  мить  цю  її  життєдайна  краса.
Осінь  іде  з  загадковою  почестю:
Дощ  у  повітрі  -  в  снігу  небеса…

29.11.2020
Л.Таборовець

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896639
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2020
автор: Любов Таборовець