А доля в мене все-таки щаслива –
Мій корабель пливе у майбуття.
І хай погода за бортом мінлива,
Я – капітан! Штурвал – моє життя.
Сама собі обрала кращі ролі,
Ніколи не блукаю у пітьмі.
Бо кожен з нас – коваль своєї долі:
Що маєм - допускаємо самі.
"Погоди з неба" зроду не чекаю,
Я й з долею почну базарний торг:
На щастя знижку в неї попрохаю...
Не заслужила? Що ж, візьму у борг!
© Зоряна Кіндратишин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896560
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2020
автор: Зоряна Кіндратишин