Чому ти одягла блакитну шаль,
Щоб бути може, мовби, як сестрою,
Сплела красиву, чарівну вуаль
Та порівнялась образно з весною?
І сукню неймовірної краси
Ти також одягла на звабне тіло
Та ніжно неповторністю руки
Торкнулась мило і зовсім несміло
Для чого спокушаєш і тремтиш,
Чарівна і приваблива панянко,
Ще так далеко, люба, до весни,
Щоб сонце посміхалося світанком?
Чому ти одягла блакитну шаль,
Щоб зупинити неповторні миті,
Розкинула на образи вуаль
З чарівної тканини ніжно зшиті?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896547
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик