Заглянула осінь у вікно,
Тим з нами вона попрощалась.
На душі не весело було,
Не гарний настрій, посміхалась.
Різні осінні дні бувають,
Прямує час, невпинно біжить.
Нам спочатку птахи́ співають,
Повертає до нас літня мить.
Осінь спілкується з дощами,
Адже в тім потреба є в землі.
Прославитись їй врожаями,
Без голоду були зимні дні.
Зи́ми не радують снігами,
Не назвеш справжніми без нього.
Не пояснити те словами,
Раніше не було такого.
Змінилася наша природа,
Змінюється усе з кожним днем.
Випаде і нам колись нагода,
Клуб поезії в коло збере.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896514
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2020
автор: Валентина Ярошенко